• опубліковано 2017-11-06
• Фонд археології

Кельтська сокира

Кельт бронзовий має типові для даного типу кельтів розміри та форми. Він зроблений технікою лиття з бронзи, що свідчить про належність предмета до епохи бронзи (кін. IV- початок I тис. до н. е.).

Кельт або цельт - знаряддя, характерне для епохи бронзи (кін. IV- початок I тис. до н. е.)  і слугувало в якості сокири (або долота). Кельт має вигляд вузького і розширеного до леза топірця. Для вставки рукоятки служив не наскрізний отвір, а глибока ямка або втулка на кінці, протилежному лезу.

Є кельти (як бронзові, так і мідні) абсолютно пласкі (без втулки), інші - теж пласкі, але з невеликими виступами з боків, треті – у яких ці бічні виступи, загинаючись, утворюють з кожної сторони по втулці, так що в них могла вставлятися тільки розщеплена рукоятка (такі кельти називають пальштаби, Paalstave, від pall - лопата). Також є кельти порожнисті, з однією великою втулкою, інші кельти круглі або чотиригранні, гладкі з орнаментом із смужок, зигзагів, трикутників тощо.

Подальше вдосконалення бронзових кельтів полягало в тому, що в кожній такій бічній втулці кельта, на дні її робилася перекладинка, щоб розщеплена рукоятка впиралася в неї і не розщеплювалася. 

Переважна більшість кельтів слугувала в якості сокир, як знаряддя праці чи зброя, але деякі могли слугувати як долота, кирки, заступи, а почасти й для інших цілей.