4 листопада 1660 р. відбулася капітуляція московських військ Шереметєва під Чудновом. В нашому музеї якраз знаходяться унікальні експонати, що були знайдені на полі бою. А тепер ...
На запит Київської митниці провели експертизу вилученого - це елементи холодної зброї та її оздоблення періоду ІІ-ХІІ ст.
Рятувальний круг з потопленого 14 квітня 2022 р. гвардійського ракетного крейсера «Москва» – флагмана Чорноморського флоту РФ.Був виявлений екіпажем цивільного ...
Потоплений 14 квітня 2022 року в координатах 45° 10’ 43,39”N/30° 55’ 30,54”E (виключна економічна зона України). «Москва» - ...
В Чорному морі на борту науково-дослідного судна «Oceania» пройшло успішне тестування телекерованих підводних апаратів та інструментів геологічного відбору.
16-17 вересня 2020 р. пройшла міжнародна відеоконференція організована “JPI Oceans Joint Action” (ЄС). Від України органі
17 травня в Музеї відбулась прес-конференція у зв’язку з виявленням цінних об’єктів підводної культурної спадщини в акваторії Чорного моря.
Дослідниками Центрального військово-морського музею України (філії Національного військово-історичного музею України) під загальним керівництвом директора Сергія Воронова завершено опрацювання Наукового реєстру підводної культурної спадщини України.
Першою колючо-ріжучою бойовою зброєю, виготовленою з міді, був кинджал – через свою природню м'якість мідь підходить лише для виготовлення коротких і дуже широких клинків. Мідний клинок повинен бути досить товстим, щоб забезпечити хоча б мінімальну жорсткість. Однак зростання товщини веде до експоненціального, а не пропорційного збільшення маси, тому у виготовлені довгих клинків не було сенсу.