Історія музею

Наш музей репрезентує найбільш повну в Україні колекцію експонатів, присвячених збройній боротьбі українців за свою державність та незалежність у різні часи.

Музей був створений у жовтні 1995 року під назвою Центрального музею Збройних Сил України і став головною музейною інституцією Міністерства оборони України.

Спочатку музей був відомчим: про військо і для військових, однак у 1998 році відкрився для широкого загалу. Перша публічна експозиція «Збройні Сили України: витоки (1917-1991 рр.)» була відкрита 14 червня 1998 року за участі Олени Отт-Скоропадської – доньки Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. Пані Олена передала до музею нагороди, документи та особисті речі батька. Ці реліквії, а також прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, переданий в Україну у 1992 році Патріархом Мстиславом (Скрипником) та інші унікальні артефакти, привезені з-за океану останніми українськими ветеранами з Канади та США, заклали основу майбутньої колекції музею.

Частину колекції становлять музейні предмети колишнього музею історії військ Київського військового округу, що існував при Київському Будинку офіцерів, у 1967-1991 роках.

15 січня 2010 року Указом Президента України музею було надано статус національного та перейменовано у Національний військово-історичний музей України.

До складу НВІМУ окрім центрального музею у Києві входять також 6 філій: Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (м. Луцьк), Музей Ракетних військ стратегічного призначення (м.Первомайськ), Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (с. Пам'ятне, Чернігівська обл.), музей «Герої Дніпра» (м.Івано-Франківськ), Музей важкої бомбардувальної авіації (м. Полтава) та Центральний військово-морський музей України (м.Севастополь – тимчасово під окупацією).

З 2014 року Національний військово-історичний музей України майже вдвічі розширив свої експозиції та на 90% оновив експозиційний ряд. Від січня 2014 року – трагічних подій Революції Гідності, яка проходила й біля стін музею, співробітники збирали експонати, присвячені новітній історії України. Експозиція поповнилась речами з Майдану та Криму, з-під Слов’янська та Зеленопілля.

31 серпня 2014 року НВІМУ став співзасновником Гуманітарного проекту Місія «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»),  з пошуку, ексгумації, вивезення та ідентифікації загиблих українських захисників. Разом цим з полів боїв під Іловайськом та Савур-Могилою, Донецьким аеропортом та Дебальцевим вдалось вивезти тисячі експонатів, які стали основою експозиції про російсько-українську війну 2014-2015 рр.

Одночасно музей поповнився предметами, присвяченими добі Козаччини, боротьбі за Незалежність України у 1917-1921 роках, службі українців в арміях імперій ХІХ – початку ХХ ст. Відтак, експозиція музею стала у повному обсязі висвітлювати такі теми, як історія військової справи на теренах України від скіфської доби до сьогодення; історичні традиції та сучасність українського війська; служба українців в арміях інших державних утворень, які існували на теренах України; еволюція та розвиток озброєнь, військового спорядження, мілітарної символіки.  

У лютому-травні 2022 року музейники НВІМУ не лише рятували історичні експонати, а й збирали нові на деокупованих територіях. Вже 8 травня 2022 року відкрилася перша виставка про перебіг війни після повномасштабного російського вторгнення в Україну, яка нині є частиною основної експозиції та постійно розвивається.

Крім того, нам вдалося зібрати найбільшу в Україні музейну колекцію знищеної російської військової техніки, яка нині експонується не лише у Києві (на Михайлівській площі та Кріпосному провулку) та наших філіях, а й у низці країн Європи (Нідерландах, Литві, Латвії, Естонії, Німеччині).